Успенський собор або Собор Успіння Пресвятої Богородиці — будівля найдавнішого православного храму Харкова, пам’ятка архітектури національного значення. Знаходиться у центрі міста.
Собор заснований у середині ХVII ст., а сучасна будівля зведена у 1771-1777 роках за кошти духовенства і харків’ян. Дзвіниця собору — Олександрівська — побудована у XIX ст. на честь перемоги у війні з Наполеоном, має висоту 89,5 м. На час зведення була однією із найвищих у Російській імперії, тепер — одна із найвищих в Україні. Тільки у 2006 році в Харкові були побудовані більш високі споруди — два житлових будинки висотою 91 і 95 метрів.
Згідно з документом, дерев'яний храм був побудований у 1657 році, а деревину до церкви возили козаки при першому харківському воєводі Селіфонтові. Дерев'яний храм був невеликою площею (приблизно 70 м²). Спершу тут не було навіть дерев'яних ікон, використовували паперові, була відсутня частина необхідних для повного богослужіння книжок.
Навколо церковного двору була зведена дерев'яна огорожа, в межах якої знаходилось кладовище. Ймовірно, уже в 1780-х роках цвинтар був усунений, і в подальший час його територію забудовували: північну частину зайняв гостинний двір, південну — будівля Харківського університету. До 1680-х років будівля храму прийшла у занепад
В 1685-1687 роках в межах фортеці поблизу старого дерев’яної церкви будується новий кам’яний собор, хрестоподібний з п’ятьма куполами. Освячення храму провів бєлгородський митрополит Аврамій у 1688 році. На місці розташування старої дерев’яної церкви до початку XVIII століття стояла дерев’яна каплиця. Також окремо була побудована дзвіниця, але дата її будівництва не відома.
У 1733 році собор постраждав від великої міської пожежі. Від храму залишились тільки кам'яні стіни, але за рік храм був відбудований. Коли в стінах храму виявили тріщини, стало зрозуміло, що навіть капітальний ремонт будівлю не врятує. Було прийнято рішення побудувати на цьому місці новий собор.
Будівництво нового собору тривало з 1771 по 1777 рік. Він був закладений за планом найбільшої в Замоскворіччі церкви Климента папи Римського, побудованої у 1762-1770 роках на П'ятницькій вулиці (квадратної форми з п'ятьма куполами і п'ятьма престолами). Зведення храму велось на добровільні пожертви харків'ян і парафії Бєлгородської єпархії. По закінченню будівництва північний престол був посвячений на честь Казанської ікони Божої Матері. Оздоблювальні роботи були завершені у 1783 році, в цьому ж році південний престол посвятили на честь апостолів Петра і Павла. У 1791 році була зведена кам'яна огорожа і 8 крамниць, які давали храму великі прибутки.
Головний іконостас собору, позолочений з липи, вірогідно був виконаний в стилі рококо по ескізу Бартоломео Растреллі — триярусний з колонами іонічного стилю і витонченим обрамленням ікон. Зверху пілястрів на другому і третьому ярусі були розміщені урни
На міських зібраннях у 1818 і 1819 роках було прийняте рішення про зведення нової дуже високої дзвіниці на честь Олександра І і перемоги над Наполеоном у війні 1812 року. Дзвіницю вирішено було назвати Олександрівською, а роботи по проектуванню очолив професор архітектури Харківського університету Євген Васильєв
4 листопада 1846 року Успенський собор отримав статус кафедрального, а Покровський собор, який до цього був кафедральним, став просто монастирським храмом
У 1855 році Харківське міське зібрання прийняло рішення за міські кошти встановити на дзвіниці баштовий годинник і утримувати за рахунок міста годинникаря. Влітку 1862 року годинник французького виробництва, зроблений паризькою фірмою «Борель», встановили. У вересні 1863 року колишній найбільший 200 пудовий дзвін був замінений коштом промисловців братів Рижових, набагато більшим дзвоном вагою більше 16,1 тони. Його підняття і встановлення на першому ярусі дзвіниці зібрало велику кількість глядачів.
Невдовзі до дзвіниці прибудували каплицю, яку посвятили на честь Святого Миколая. У 1889 році в ній був встановлений відлитий із срібла так званий Царський дзвін вагою 300 кг. На дзвоні серед орнаментів зображена монограма з ініціалами імператора, оточена гірляндою з рельєфним зображенням імен імператорських дітей.
У 1924 році на дзвіниці була встановлена антена першої української радіостанції. День першого виходу радіостанції в ефір — 16 листопада — став професійним святом працівників радіо та зв’язку. Студія розміщувалась поблизу і, для того щоб дзвін не заважав трансляціям, собор в цьому ж році закрили. Пізніше передавальний пристрій встановили всередині собору, знищивщи при цьому цінні фрески. Радіостанція працювала до 1941 року.
Протягом другої половини 1920-х років із собору були винесені всі цінності, в тому числі дерев'яний іконостас XVIII століття, зібраний ескізами Бартоломео Растреллі, який вивезли на склад Харківського художнього музею, де він згорів під час Другої світової війни. У 1929 році були знесені всі п'ять куполів Успенського собору, зняті дзвони з дзвіниці.[11] Всередині будівлю собору розділили на два поверхи побудувавши перекриття, в цей час також руйнувалися фасади.
Під час Другої світової війни собор уникнув знищення, хоча навкого нього було зруйновано багато споруд: всі будівлі узвозу Халтурина, дім присутственних місць, від бомбардирувань постраждав один із корпусів Харківського університету. В післявоєнний час у приміщенні собору працювали швацький і фарбувальний цехи
Наприкінці 1950-х років в соборі провели ремонтні роботи за проектом архітектора В. Коржа і мистецтвознавця Р. Кутепової. Була перекрита стеля, відштукатурений і пофарбований фасад.
У 1959 році була частково відреставрована Олександрівська дзвіниця: перекритий і позолочений купол. Також були замінені сходи, на дзвіниці встановлений новий годиник з діаметром циферблату 3,7 м і довжиною хвилинної стрілки більше 1,5 м.
У 2009 році голова Харківської обласної держадміністрації А. Б. Аваков підписав нове рішення про передачу Успенського собору Харківській єпархії. До 2010 року і соборі паралельно по узгодженому графіку проводитимуться концерти органної музики і церковні богослужіння.
На початку 2009 року було підписано контракт на будівництво нового органу «Alexander Schuke» (4 мануала, 72 регістра) в новому філармонічному комплексі, де з 2010 року має розміститися Органний зал Харківської філармонії. Після відкриття нового філармонічного комплексу Успенський собор має повністю перейти у власність єпархії.
Повернутися на головну