Відновлений з руїн і попелу, Панютинський вагоноремонтний завод (ПВРЗ) став одним з найбільших підприемств на Південній залізниці. З 1944 року працівники підприємства дали державі більше 10 тисяч відремонтованих вантажних вагонів.
Натхненні високою оцінкою їх праці, вагоноремонтники розгортали змагання за дострокове виконання завдань п'ятирічок. ПВРЗ став систематично перевиконувати державні завдання, за що неодноразово був нагороджений Перехідним Червоним прапором Міністерства шляхів сполучення і ЦК профспілки рабітників залізничного транспорту.
Після кожного з успішно завершених п'ятирічних планів, колектив ПВРЗ переходив до реалізації нових задач, які були пов'язані з подальшим розширенням виробництва і збільшенням випуску вагонів із ремонту.
Рік за роком завод ставав на новий шлях розвитку: впроваджувались технічні нововведення, раціоналізаторські пропозиції, що позитивно позначалось на виробничих показниках. Неухильна боротьба за механізацію і автоматизацію виробничих процесів, впровадження передових методів праці послужили запорукою значних виробничих успіхів колектива підприємства.
Змагання, творча ініціатива працівників, впровадження нової техніки, механізація і автоматизація виробничих процесів - такими були головні фактори, що дозволили колективу дотримати свого слова в боротьбі за дострокове виконання планів.
За роки Радянської влади невпізнанно змінилось робітниче селище. На території завода і селища було заасфальтовано тротуарів загальною довжиною 750 погонних метрів. Повністю були завершені роботи по газифікації заводу і нового житлового масиву. На окраїні селища, в мальовничій місцевості, вагоноремонтники своїми силами створили велике озеро, яке стало улюбленим місцем відпочинку працівників.
18 грудня1969 року ПВРЗ імені Ф.Є.Дзержинського виповнилось 100 років. А незабаром Призидія Верховної Ради СРСР Наказом від 16 січня 1970 року нагородила завод за успіхи в соціалістичних змаганнях і в зв'язку зі 100-літтям з дня його заснування орденом "Знак Пошани". Передовики виробництва, які успішно виконали свої забов'язання, були занесені до заводської Книги слави.