Статути Збройних Сил України

Вступ

Військовослужбовці та стосунки між ними

Загальні положення

Військовослужбовець ЗСУ є захисником своєї Батьківщини - незалежної, самостійної України. Військовослужбовець особисто відповідає за захист і недоторканість держави.

Військовослужбовець повинен неухильно дотримуватися Конституції і законів України та Військової присяги; бути дисциплінованим, чесним, хоробрим, дорожити честю і славою Збройних Сил, своєї військової частини і гідністю свого військового звання.

Військовослужбовець має виявляти повагу до командирів (начальників) і старших, сприяти їм у підтриманні порядку та дисципліни, суворо додержувати правил військової вічливості та військового вітання, завжди одягатися за формою, чисто й охайно.

Військовослужбовець зобов'язаний твердо знати і сумлінно виконувати вимоги статутів ЗСУ та свої обов'язки; постійно вдосконалювати військові і технічні знання; знати і берегти зброю, бойову та іншу техніку; зберігати військове і народне майно; виявляти розумну ініціативу.

Про все, що сталося з військовослужбовцем, і про зроблені йому зауваження він забов'язаний доповідати своєму безпосередньому командирові (начальникові).

Права та обов'язки військовослужбовців, що випливають з умов військової служби, крім статутів, визначаються законами України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також тимчасовими положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Військовослужбовці мають усю повноту соціально-економічних, політичних та особистих прав і виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією і законами України.

За вчинені правопорушення військовослужбовці несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

Військові звання і знаки розрізнення

Кожному військовослужбовцю і військовозабов'язаному присвоюється військове звання відповідно до закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу".

Встановлено такі військові звання ЗСУ:
у сухопутних (материкових) і військово-повітряних силах - солдати, сержанти, прапорщики, офіцери, генерали;
у військово-морських силах - матроси (солдати), старшини(сержанти), мічмани, офіцери, адмірали(генерали).

Знаки розрізнення на форменому одязі військовослужбовців ЗСУ відповідають їх персональному званню. Це - погони і петлиці, нагрудні знаки, знаки на головних уборах, погонах і петлицях, канти, лампаси. На погонах сержантів і старшин пришиваються нашивки відповідно до військового звання, а на петлицях прикріплюються відповідні емблеми. Обов'язковим атрибутом знаків розрізнення військовослужбовців ЗСУ є тризуб - символ незалежної України.

Начальники та підлеглі

За своїм службовим становищем і військовим званням одні військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими інших.

За військовими званнями начальниками є:
сержанти і старшини - для солдатів і матросів однієї з ними військової частини;
прапорщики і мічмани - для сержантів і старшин, солдатів і матросів однієї з ними військової частини;
молодші офіцери - для сержантів і старшин, солдатів і матросів;
старші офіцери з військовим званням "підполковник","капітан 2-го рангу","майор","капітан 3-го рангу" - для прапорщиків, мічманів, сержантів, солдатів і матросів;
генерали, адмірали, полковники, капітани 1-го рангу - для молодших офіцерів, прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, солдатів і матросів.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника і ставитися до нього з повагою; якщо підлеглий вважає, що стосовно нього вчинено неправомірні дії, він повинен виконати наказ, а після цього може подати скаргу.

Начальники - це посадові особи, яким статути надають певні права і обов'язки щодо підлеглих. Начальники, яким військовослужбовці підлеглі за службою, зокрема і тимчасово, стають прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий командир називається безпосереднім начальником.

Віддання військової честі

Віддання військової честі - це військове привітання, один із видів військового ритуалу. Військову честь зобов'язані віддавати один одному всі військовослужбовці, в тому числі й рівні за військовим званням. Військову честь (привітання) віддають при зустрічі і при обгоні. Першим віддають військову честь підлеглі і молодші за військовим званням.

Військовослужбовці зобов'язані віддавати військову честь Могилі Невідомого Солдата, бойовим прапорам військових частин, військово-морському прапору під час прибуття на військовий корабель і в разі вибуття з нього, похоронним процесіям, що супроводжуються військовими. Коли виконується Державний гімн України, військовослужбовці приймають положення "струнко" і прикладають руку до головного убору.

Військова дисципліна

Суть і значення військової дисципліни

Військова дисципліна - це суворе й точне дотримання всіма військовослужбовцями порядку і правил, установлених законодавством України і статутами ЗСУ.

Військова дисципліна грунтується на усвідомленні кожним військовослужбовцем військового обов'язку та особистої відповідальності за захист народу України, його свободи і незалежності.

Якщо в підрозділі міцна дисципліна, то в ньому ефективніше відбувається навчання солдатів (матросів); вони швидше оволодівають довіреною їм зброєю і технікою.

На заняттях у класі, на полігоні, танкодромі, в добовому наряді й на вахті військовослужбовець повинен діяти відповідно до Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Заохочення солдатів (матросів)

Заохочення як форма визнання успіхів і заслуг є важливим засобом виховання військовослужбовців і зміцнення військової дисципліни. Командирам і начальникам Дисциплінарним статутом ЗСУ надаються великі права для заохочення воїнів за сумлінне й ретельне ставлення до військової служби, за успіхи в бойовому навчанні. Якщо командир (начальник) вважає, що надані йому права недостатні, він може клопотати про заохочення військовослужбовців, які відзначилися, владою старшого командира. За одну й ту саму заслугу військовослужбовцеві може бути оголошено лише одне заохочення. Визначаючи вид заохочення, враховують характер заслуг військовослужбовця та його ставлення до служби за попередній час.

Щодо солдатів (матросів) застосовують такі заохочення: оголошення подяки; надання додаткової відпустки на термін до 5 діб; дозвіл на одне додаткове звільнення із розташування військової частини чи з корабля на берег поза чергою у дні та години, встановлені для цього командиром частини; нагородження грамотою, дипломом, цінним подарунком або грошовою премією; повідомлення батькам або колективу за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до його призиву на службу про зразкове виконання ним військового обов'язку й про отримані заохочення; нагородження особистою фотокарткою біля розгорнутого Бойового прапора військової частини; нагородження нагрудним знаком "Відмінний фахівець", а тих, хто проходить службу за контрактом, - "Відмінний фахівець Збройних Сил України"; присвоєння військового звання "старший солдат" ("старший матрос"); занесення прізвища до Книги пошани військової частини (корабля); скасування раніше накладеного дисциплінарного стягнення.

|На початок цієї сторінки|                |На Військову підготовку|                |До головної сторінки|